Позивний «Майкл»: історія гвардійця 5-ї Слобожанської бригади, що утримував позицію 22 доби

Михайло (позивний «Майкл») — колишній будівельник, який пішов захищати рідних і разом із побратимами захопив та утримував передову позицію. За 22 доби підрозділ відбив атаки і ліквідував 28 окупантів.

Михайло, у підрозділі відомий як «Майкл», нині служить стрільцем у одному з бойових батальйонів 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Нацгвардії, повідомляє , РЕДПОСТ. Побратими дали йому позивний – «так коротше і простіше запам’ятати», – сміється він.

До війни чоловік працював будівельником, не мав військового досвіду, але рішення пішов ухвалив свідомо. «Я йшов захищати свою родину, – каже він. – У мене на Харківщині живуть тітки й бабуся. Рідні намагалися відмовити, але я знав, що мушу бути тут».

Нещодавно група Михайла захопила передовий спостережний пункт противника і змогла утримувати його 22 доби під постійними атаками. «Вони нас штурмували вдень і вночі, але ми вистояли. Наш підрозділ за цей час знищив 28 загарбників», – пригадує боєць.

Михайло розповідає й про прямі контакти з ворогом: «Уявіть – дощ, маскування, окопна багнюка, і тут бачу когось у мультикамі. Запитую: “Хто такий?”, а у відповідь чую російською – “Сваі”. Ну, я без сорому відкрив по ньому вогонь».

Він зізнається, що перший раз було непросто: «Мені було важко лише вперше. Потім зрозумів – вони не люди. За моїх загиблих побратимів, за тих, хто допомагає у тилу, за родину я буду їх знищувати».

Служба змінила його ставлення до життя: «Я став зібранішим, цілеспрямованим, навчився цінувати кожну мить», – говорить гвардієць. Попри три контузії та проблеми з пам’яттю, він не зупиняється: «Завжди поруч є побратими, психологиня підрозділу. А ще у мене є маленька колонка – слухаю музику, це допомагає триматися».

Михайло нещодавно одружився з жінкою, з якою зустрічався два роки. «Війна підштовхнула зробити цей крок. Тепер я точно знаю – маю кого захищати і заради кого жити», – усміхається він.

Зараз у бійця четверо дітей, яких він прийняв у сім’ю. «Вони довірилися мені, і це для мене найбільша нагорода», – каже «Майкл».

Був у житті бійця випадок, яким він не пишається, але не приховує і переосмислив помилки. «У мене складний характер і через це на попередньому місці служби я пішов у СЗЧ, це ще було в одній з частин на Полтавщині, де потрапив до танкістів та мені довгий час не надавали відпустки. Повернувся до дому, став займатись господарством, яке трошки було занедбане за час моєї відсутності. Але не зміг – розумів, що треба повертатись до війська. Тож, скористався можливістю змінити частину та прийшов до 5 Слобожанської бригади «Скіф», де став піхотинцем, знайшов справжніх однодумців, друзів, побратимів, які стали мені другою родиною», — розповідає Майкл.

Вже тут, за словами побратимів, бо сам Михайло про це промовчав, його нагородили медаллю 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ за мужність, самовідданість та вірність Військовій присязі.

Наприкінці розмови він ділиться своїми планами: «Спершу треба відвідати могили загиблих товаришів, потім – зв’язатися з усіма пораненими. А вже після перемоги хочу повезти всю родину в Карпати. От лишень закінчимо цю війну – і буде час на всі плани».

Следите за последними новостями Редпост в Google Новости

Следить