З трактористів — у танкісти: історія бійців, які захищають Харківщину

Колишні водії опановують танки, доглядають броню та винаходять власні засоби захисту, працюючи як єдиний механізм.

РЕДПОСТ позповіли, як звичайні трактористи й водії стають на захист Харківщини у складі танкових екіпажів 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України. Колишні водії опановують танки, доглядають броню та винаходять власні засоби захисту, працюючи як єдиний механізм. Вони й техніки, і польові конструктори, коли йдеться про те, як захистити техніку. 

Денис на позивний «Льова» підписав контракт одразу після строкової служби. Вирішив бути танкістом, як батько. І хоча той нині вже не служить, лікується, та сину нерідко дає поради.

«Я дзвоню до нього, кажу: «Батя, там сюди-туди, де що воно знаходиться?», – розповідає Денис. – Він каже: «Там-то, там». Якщо щось не найдеш, передзвони, і я тобі підкажу».

В екіпажі танка «Льова» – навідник. Ділиться: головне в його роботі – швидкість реакції.

«Насамперед важлива швидкість реакції. У танку все робиться миттєво. Коли я стріляю під час руху, потрібно швидко націлитись і вразити ціль – усе відбувається за секунди», – каже він.

У вільну хвилину екіпажі дбають про машину. Кожен – про своє. Навідник слідкує за стволом, щоб був змазаний і не клинив. Механік-водій – за двигуном і рештою. Олександр на позивний «Санич» прийшов до війська добровольцем. Ще рік тому й гадки не мав, як влаштований танк, а тепер разом із побратимами приводить усе до ладу.

«У нас є побратими з різних підрозділів, які воюють, і все це добудовується вже на практиці. Виїхали — працює; не працює — значить, знімаємо, переробляємо або викидаємо. От так — з миру по нитці, і вийшла справжня краля», – каже він.

Коли ж розібрався, каже «Санич», то керувати танком не складніше, ніж трактором.

«Дуже схоже на трактор. Я свого часу був трактористом, працював два-три роки у тракторній бригаді, тобто навички, поняття є, куди лізти, що робити. Воно плюс-мінус, ну, схоже», – ділиться Олександр.

Нацгвардійці не лише обслуговують танк, а й допрацьовують його. Власноруч наварюють «мангали» й вішають ланцюги. Після таких апгрейдів машина стає на 2–3 тонни важчою. Кажуть, дарма – головне, щоб екіпаж і бойова машина були у безпеці.

Як розповів механік-водій танку Олександр на позивний «Днєпр», «зазвичай так роблять, бо зараз війна дронова, і штатного захисту на танку замало. Тому доводиться вигадувати власні рішення – композити, "мангали", ланцюги, РЕБи – усе це чіпляємо, щоб зберегти життя екіпажу й виконати бойове завдання».

Хоча прямих танкових сутичок нині практично немає через дрони, які миттєво вразять бронемашину, з закритих позицій танк усе ще може нанести відчутної шкоди ворогу.

«Ми підтримуємо хлопців, що знаходяться в окопах. Зрозуміло, що ризикуємо, але без ризику перемоги не здобути. Саме для цього ми тут і служимо», – ділиться Олександр.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram

Раніше РЕДПОСТ писав, що бійці 5 Слобожанської бригади Національної гвардії України вибороли місце у національній збірній на міжнародних змаганнях серед ветеранів Strong Spirit’s Games-2025, що пройдуть у столиці Іспанії.

Следите за последними новостями Редпост в Google Новости

Следить