Дрони не замінять гармати: артилерист «Слобожанських Скіфів» розповів про службу

Цивільний інженер, який став артилеристом, нацгвардієць 5-ї Слобожанської бригади з позивним «Лука» боронить Харківщину. Він розповів про свій шлях до війська, першу бойову роботу та чому артилерія залишається важливою на полі бою.

Як повідомляє РЕДПОСТ з посиланням на 5 Слобожанську бригаду «Скіф» НГУ, Олександр приєднався до війська у 2024 році, ставши добровольцем. До цього він працював професійним геологом, проєктував шахти та кар’єри. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік спочатку виїхав із Харкова, однак згодом вирішив долучитися до Сил оборони.

«Ох, довго я рішався, щоб піти в армію, бо ніякого досвіду в мене не було, тобто строкову я не служив. І я не був впевнений, що я можу принести якусь користь війську», – пригадує «Лука» власні вагання.

За два роки служби він зрозумів, що для військової справи не обов’язково мати попередній досвід. Головне – визначити, де саме людина може бути корисною.

«Зовсім не обов'язково мати якісь навички. Головне зрозуміти, як би ти міг принести користь, де ти можеш бути корисним і чи є в тебе якості для цього. І знайти просто свій підрозділ», – пояснює Слобожанський «Скіф».

Таким підрозділом для Олександра стали артилеристи. З гармати Д-30 він працював проти російських військ на Куп’янському напрямку.

«Першу бойову роботу дуже чітко пам'ятаю. Трошки було відчуття навіть не страх, а було тільки мною керувало, щоб все зробити правильно. От я трохи за це хвилювався, бо теоретично да, підготовлений, все знаю, а практика трохи інша річ. Працювали ми, здається, тоді по піхоті ворожій, а влучання були, розриви гармати всі бачили й командири залишилися задоволені», – розповідає Олександр.

За словами військового, додатковою мотивацією є розуміння того, що робота артилерійського екіпажу допомагає побратимам і може зберегти їм життя.

«І думка про те, що ти комусь допомагаєш, да, що комусь в цей момент буде ще важче, ніж тобі, в тій самій піхоті, коли там хлопці, ну, є таке, да, що довго не можуть їх поміняти», – вважає нацгвардієць.

Для результативної роботи екіпажу важливі не лише бойові виїзди, а й постійна підготовка та виконання повсякденних завдань.

«Буває працюємо по планових цілях, щоб русня не розслаблялась, да, тобто там кожен ранок по одних і тих самих, запланованих. І з технічного погляду це легше, бо ти знаєш, ти знаєш цифри, ти швиденько навівся, накрутився, вистрілив і в укриття. А коли, звичайно, коли щось якась ціль нестандартна або якось, да, тільки виявили, тоді треба пристрілюватися», – розповідає «Лука».

Артилерист переконаний, що без гармат сучасна війна не обходиться, попри стрімкий розвиток безпілотників.

«Не просто так же назвали "боги війни". А артилерія може працювати інтенсивніше, ніж дрони. Бо дрони, да, коли летять, треба багато операторів, щоб запустити дрони одночасно. В артилерії достатньо одного розрахунку і достатньої кількості снарядів. Єдине, що дронами це можна все зробити більш хірургічним шляхом», – говорить гвардієць.

Найбільш ефективною, на його думку, є взаємодія різних військових підрозділів, коли розвідка, безпілотники та артилерія працюють разом.

«Це клас. Коли є суміжники, які показують тобі, де ти працюєш, де ти можеш покращити своє вивчання, дають тобі чітку картинку, куди треба влучити й супроводжують твою роботу постійною зйомкою, це дуже корисно», – пояснює Слобожанський «Скіф».

Артилерійський екіпаж уже добре зіграний, тому підготовка гармати до роботи займає лише кілька хвилин.

Свою службу «Лука» називає просто роботою та каже, що зараз перебуває на своєму місці. Захист рідної Харківщини, за його словами, дає додаткову мотивацію та сили.

«Ми їх сюди не запрошували. Вони не наші, старші брати. Да? Вони тут ніхто. Це наша земля, це наш дім. В мене є родина, в мене є дружина, в мене є батьки, в мене є знайомі, хрещена і т.д., і т.п., да. Я не хочу, щоб вони бачили цих гостів», – підсумовує «Лука».

Следите за последними новостями Редпост в Google Новости

Следить