Миші з людським мисленням - прорив чи «Франкенштейн»? Науковці Стенфорду наблизилися до небезпечної межі

Як гібридні миші допоможуть досліджувати деменцію та дитячі травми мозку.

Нейробіологія зробила вражаючий і водночас суперечливий крок уперед. Науковці змогли виростити мишей, значна частина мозку яких складається з повноцінних людських нейронів. Це відкриває безпрецедентні можливості для вивчення важких захворювань головного мозку, які раніше не піддавалися аналізу на тваринах, передає РЕДПОСТ.  Авторами дослідження стали науковці зі Стенфордського університету. 

Як створювали гібридний мозок

За допомогою методів генетичної інженерії вчені «звільнили місце» в мозку мишей, видаливши ділянку кори та позбавивши організм здатності відновлювати власні нейрони у цій зоні.

Після цього туди вживили людські мозкові клітини, попередньо вирощені зі звичайних клітин шкіри. 

Результат перевершив очікування - кілька сотень вживлених людських нейронів успішно адаптувалися, почали ділитися та розрослися до кількох мільйонів. За об'ємом людські клітини зайняли майже половину мозку гризунів.   

При цьому самі миші зовні поводилися абсолютно природно та не виявляли аномалій у рухах.   

Чому це важливо для медицини

За словами старшого автора дослідження, професора психіатрії Стенфордського університету Серджіу Пашки, нова модель дозволяє вивчати складні функції людського мозку безпосередньо в живому організмі.   

Під час експериментів вчені вже зробили два важливих відкриття:

• При нестачі кисню під час пологів миші з людськими нейронами отримали пошкодження мозку, аналогічні до тих, яких зазнають людські немовлята (звичайні мишенята до цього стійкі). Це ідеальна модель для пошуку методів лікування таких травм.   
• У мозку мишей сформувалися спеціалізовані нейрони фон Економо. Саме ці клітини першими відмирають при фронтотемпоральній деменції у людей, що дає ключ до розуміння розвитку цієї хвороби.   

Етичні питання та межа свідомості

Попри колосальний науковий потенціал, подібні дослідження викликають палкі суперечки серед біоетиків.   Головне питання — де проходить межа між звичайним піддослідним гризуном та істотою, яка може набути елементів свідомості. Наразі вчені зупиняють експеримент, як тільки вік людських клітин досягає шести місяців — до того, як вони сформують нові глибші зв'язки з мозком миші. Тим не менш, наукова спільнота вже дискутує про те, якими правами та статусом мають володіти піддослідні тварини, якщо подібні технології розвиватимуться й надалі.   

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram

Следите за последними новостями Редпост в Google Новости

Следить