6 січня в Україні: що означає свято Водохреще і що не можна робити

6 січня православні християни відзначають Хрещення Господнє, або Водохреще (Богоявлення). За старим церковним стилем це свято припадає на 19 січня. Воно входить до числа двунадесятих – дванадцяти найважливіших свят церковного року – і за своїм духовним значенням прирівнюється до Великодня.

Свято пов’язане з хрещенням Ісуса Христа у водах річки Йордан пророком Іоаном Предтечею. Згідно з церковним переказом, у момент хрещення води Йордану змінили течію. Вважається, що це диво символічно повторюється щороку. Головним символом Водохреща є вода, якій у цей день приписують особливу благодатну силу.

У день Хрещення Господнього віряни традиційно відвідують святкові богослужіння. За відсутності такої можливості моляться вдома. У молитвах звертаються з проханнями про здоров’я, мир, добробут родини та захист близьких.

Святкування розпочинається напередодні – у Водохресний святвечір, який передбачає суворий одноденний піст. Після вечірньої та ранкової літургії проводять Велике освячення води. Освячену воду набирають і зберігають протягом року, зранку Водохреща її прийнято пити натщесерце, а також окроплювати оселю.

Купання в ополонці на Водохреще є поширеною традицією, що символізує духовне очищення, однак церква наголошує – це не обов’язковий обряд, а особистий вибір кожного. Важливішими вважаються молитва, стриманість, добрі справи та допомога нужденним.

У день Хрещення Господнього церква закликає відмовитися від сварок, лайки, пліток, помсти та з’ясування стосунків. Засуджуються жадібність, заздрість, лінь, злість і небажання допомагати іншим.

Також у двунадесяте свято рекомендується уникати важкої фізичної праці. Дозволяється лише легка робота, водночас прання, прибирання, шиття та інші господарські справи радять відкласти. Окремо забороняється вживання алкоголю, особливо перед водохресними купаннями – це суперечить змісту свята та може бути небезпечним для здоров’я.

Згідно з народними віруваннями, на Водохреще не радять брати або давати гроші в борг, а також виносити чи віддавати щось із дому – за прикметами, це може призвести до втрати удачі та здоров’я. Церква також застерігає від ворожінь, магічних обрядів і містичних ритуалів, які вважаються несумісними зі святом Богоявлення.

За Юліанським календарем, 6 січня відзначається Святвечір і закінчується Різдвяний піст.

Напередодні Різдва, за канонами церкви, віруючий мав дотримуватися суворого посту – цілий передріздвяний день не можна було їсти й пити. Вечеря на Святий вечір була для них першою трапезою. За стіл сідали з появою на небі 1-ї зірки, на згадку про Вифлеємську зірку, яка ознаменувала пастухам про народження Христа.

Меню на Святвечір пісне і складається з 12 страв, а головною стравою цього дня є кутя. За вечерею в цей обов'язково повинна бути вся сім'я. Будинок прибирають, а на стіл накривають білі скатертини.

Дуже відомою українською різдвяною традицією є колядки. Виконувати їх можуть як дорослі, і діти. У деяких регіонах України співати колядки прийнято на Святвечір, а в інших - лише на Різдво.

* * *

Також 6 січня відзначають Всесвітній день дітей-сиріт війни. Цю дату присвячено пам’яті та підтримці дітей, які втратили батьків унаслідок воєн і збройних конфліктів.

Ініціативу започаткували у Франції у 1994 році благодійні організації, що працювали з дітьми-сиротами. Згодом її підтримала міжнародна спільнота як спосіб привернути увагу до однієї з найгостріших соціальних проблем сучасності.

Під час воєн – від Другої світової до конфліктів на Балканах, у Сирії, Афганістані та в Україні – мільйони дітей залишалися без батьків і опинялися в складних життєвих умовах. У світі й сьогодні війни продовжують створювати нові трагедії для дітей.

Діти-сироти війни є однією з найбільш уразливих категорій населення. Забезпечення доступу до освіти, медичної допомоги та психологічної підтримки є ключовим для подолання наслідків воєнних травм і формування безпечного майбутнього. Цей день нагадує про необхідність захисту прав і добробуту дітей у період збройних конфліктів.