Як повідомляє РЕДПОСТ із посиланням на 5-ту Слобожанську бригаду «Скіф» Національної гвардії України, ще кілька років тому Дуда працював на картонно-паперовій фабриці у Хмельницькій області та будував звичайні життєві плани. У 2021 році він розпочав строкову службу у 5-й Слобожанській бригаді НГУ «Скіф», а після її завершення вирішив залишитися у війську. Про його історію розповіли у 5-й Слобожанській бригаді «Скіф».
До початку повномасштабного вторгнення основним завданням Дуди була охорона громадського порядку. За час служби він звик до армійського розпорядку, колективу та відповідальності.
«Я прийшов на строкову службу у 2021 році. Спочатку навіть не думав, що військова служба стане моїм подальшим життям. Але поступово звик до колективу, до армійського порядку, до людей, які були поруч. Коли строкова служба закінчилася, я вирішив залишитися. Вже тоді розумів, що хочу продовжувати служити», – згадує гвардієць.
24 лютого 2022 року Дуда зустрів у Харкові. Початок повномасштабної війни він побачив безпосередньо у місті – чув вибухи, спостерігав за авіацією та колонами військової техніки.
«Коли бачиш це не по телевізору, а зовсім поруч, по-іншому сприймаєш те, що відбувається. Було дуже моторошно», – розповідає військовослужбовець.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Дуда разом із побратимами охороняв важливі державні об’єкти. Пізніше характер його служби змінився.
У травні 2023 року військовослужбовця направили на Луганщину, у район Кремінної. Там він виконував обов’язки старшого стрільця, утримував оборонні позиції та разом із побратимами перебував під постійною загрозою обстрілів і штурмів.
«На позиціях головне було одне – вистояти й не дати ворогу пройти. Ворог працював по нас різною технікою: були танки, авіація, артилерія. Постійно треба було бути готовим до всього», – говорить Дуда.
За його словами, бойові умови змінили ставлення до звичайних речей.
«На війні радієш звичайній тиші, гарячому чаю, можливості поговорити з рідними. Починаєш цінувати кожен день, кожну хвилину, проведену поруч із людьми, які тобі дорогі», – зазначає гвардієць.
Один із найскладніших епізодів Дуда згадує з часів служби біля Кремінної. Його підрозділ уже готувався до ротації, коли вранці противник раптово розпочав штурм.
«Ми вже знали, що скоро маємо змінюватися. Здавалося, що ще трохи – і підемо на ротацію. Але приблизно о четвертій годині ранку противник раптово пішов на штурм. Все почалося дуже швидко», – пригадує військовослужбовець.
За його словами, підрозділ втратив три позиції, але згодом бійці змогли їх відбити.
Після виконання бойових завдань Дуда продовжив службу на блокпостах. Тут важливими стали уважність, спостережливість та здатність швидко оцінювати ситуацію.
«Треба дивитися на людину, на її поведінку, на те, як вона відповідає на запитання. Людина може відводити погляд, нервувати, у неї може змінитися голос або тремтіти руки. Звичайно, це ще не означає, що людина обов’язково щось порушує. Але такі моменти привертають увагу», – пояснює Дуда.
За роки служби Харків став для Дуди важливою частиною його військової історії. Саме тут він зустрів початок повномасштабного вторгнення та виконував перші завдання під час великої війни.
Попри обстріли та небезпеку, він відзначає здатність міста продовжувати життя.
«Мені дуже сподобався Харків. Це сильне місто. Воно багато пережило, але не зламалося. Навіть коли навколо небезпека, люди продовжують працювати, їздити містом, допомагати одне одному», – говорить військовослужбовець.
Сьогодні за плечима Дуди кілька років військової служби та бойовий досвід. Війна, за його словами, змінила його ставлення до життя, близьких і побратимів.
«Війна дуже змінює людину. Ти починаєш інакше дивитися на речі, більше цінувати життя, своїх близьких і побратимів. Найголовніше – щоб твої рідні були живі, щоб твої побратими повернулися додому, щоб Україна вистояла», – зазначає він.
Водночас Дуда говорить про майбутнє та сподівається на завершення війни.
«Я хочу, щоб настав день, коли ми всі зможемо просто жити без вибухів, без тривог і повернутися до нормального життя. І я вірю, що цей день обов’язково прийде», – підсумовує старший солдат на псевдо Дуда.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram
Раніше РЕДПОСТ розповів про історію гвардійця 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії України «Скіф» на позивний «Йося», який пережив хіматаку під Покровськом і захищає Харківщину.