Як повідомляє РЕДПОСТ з посиланням на 5 Слобожанську бригаду НГУ «Скіф».
Дмитро, відомий у підрозділі як «Мохіто», знайомиться просто: «Доброго дня, мене звати Дмитро, я Мохіто. Це дитяче прізвисько з 90-х стало моїм позивним». Поруч із Куп’янськом він розповідає про службу у 5 Слобожанській бригаді «Скіф». Незважаючи на камеру та диктофон, спілкування з ним невимушене: побратими, з якими він пройшов через вогонь, морози і спеку, для нього – справжня сім’я.
Мотивом стати на службу стала особиста втрата та бажання захищати рідну землю: «Я прийшов воювати у грудні 2022-го. До того ніколи не служив, хоча батько та дядько були військовими. Після поховання мами зрозумів, що більше сидіти не можу». Спочатку були навчання і виїзд у Серебрянські ліси під Кремінною, де Дмитро вперше зустрів ворога обличчям до обличчя.
Він пригадує перші бої гранатометником: «Постріл від танка відчуваєш, а не чуєш. Влучити у броню у лісі практично неможливо, іноді вдача вирішує все». Незважаючи на ризик, Дмитро залишався поруч із побратимами, ділячи з ними воду та підтримуючи один одного в екстремальних умовах.
До війни Мохіто жив звичним життям харків’янина: навчався на робототехніку, працював, одружився, захоплювався керуванням автомобілями. З початком широкомасштабної агресії Росії його мотивом стала злість за рідну доньку, розбитий Харків і втрати побратимів. «Мені ця злість допомагає тримати зброю в руках. Перемога буде наша», – каже він.
Під час служби Мохіто брав участь у тривалих бойових виходах. Особливо важким був торецький напрямок, де довелося пройти понад три кілометри під атаками дронів та мінометів. Під Кліщиївкою Дмитро отримав поранення осколком у шию, проте не залишив побратимів і самостійно дійшов до медиків.
Побратими відзначають надійність та сміливість гвардійця: «Мохіто має складний характер, з ним важко, але він завжди йде на допомогу без вагань». Репутація досвідченого воїна дозволяє йому обирати побратима для наступного виходу, а критерії прості – надійність і здатність витримати екстремальні умови.
«Мохіто – людина, яка ніколи не залишає побратимів. Він тримає їх спину в будь-яких умовах і робить усе, щоб вижили всі», – резюмують командири підрозділу.