Як пише РЕДПОСТ, історія захисника з позивним «Дрон» — це приклад незламності та відданості рідній землі. 24 лютого 2022 року він вирушив на Харківщині за батьками та опинився в пастці: міст за ним підірвали, а село захопили російські окупанти.
Пів року окупації перетворилися на щоденне виживання, але не зламали чоловіка.
Через мінні поля та погрози розстрілом
Коли продукти закінчилися, а магазини зачинилися, родина виживала завдяки грибам із лісу та молоку від сусідської корови. На власному велосипеді «Дрон» везв по 80 кг їжі для дитини та близьких.
Перебуваючи в окупації, чоловік щонайменше тричі таємно ходив через мінні поля до позицій українських військових, аби передати цінні розвіддані про ворога.
Коли окупанти вимагали від нього очолити місцевий «колгосп», чоловік категорично відмовився. Вороги вивели його на розстріл до стінки та погрожували кинути в яму, проте раптовий артобстріл змусив росіян утікати, залишивши його живим у полі.
Від визволення до служби в бригаді «Скіф»
Після деокупації селища у вересні 2022 року «Дрон» вирішив зі зброєю в руках захищати Україну. Спочатку він тримав оборону на Запорізькому напрямку, а у 2025 році перевівся до 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ, аби боронити рідну Харківщину.
Сьогодні «Дрон» професійно полює на ворожі FPV-дрони та «Шахеди», згадуючи, як уперше побачив їх у 2022-му під час окупації:
«Я люблю своє рідне місто Харків. Хочу його боронити. Я тут народився, тут моя родина. Хочеться, щоб дитина росла у вільному місті, і щоб більше ніхто не прийшов до нас і не сказав, як нам жити».