Про це
повідомив міський голова Ігор Терехов в інтерв’ю німецькому виданню «Deutsche Welle», передає
РЕДПОСТ.
Загалом у місті вже працюють 24 безпечні освітні локації: крім підземних, у Харкові є сім метрошкіл і сім протирадіаційних укриттів на базах навчальних закладів. Вони забезпечують комбінованим навчанням близько 53% від 90 тис. дітей шкільного віку, які проживають у місті.
За словами мера, щоб усі харківські школярі могли навчатися в комбінованому форматі, необхідно створити щонайменше ще стільки ж безпечних локацій. А для поступового повернення до повноцінного офлайн-навчання необхідно побудувати ще 15 повноцінних шкіл під землею.
«Я дуже не хочу, щоб наші діти спускались під землю. Але ми вимушені це робити. Харків був першим і єдиним у світі, де на станціях метро облаштували навчальні кабінети. Ніхто не вірив у цей проєкт. А потім минуло трохи часу, і в метрошколі не лишилося жодного вільного місця. Тоді ми вирішили будувати школи під землею. І всі теж ставили під сумнів, бо не було проєктної документації та нормативних документів. Тоді ми самі це все розробили і затвердили. І за дев’ять місяців ми збудували першу в Україні підземну школу», - розповів Ігор Терехов.
Він повідомив, що перша підземна школа в Харкові коштувала 74 млн грн. Зараз будівництво великої школи, розрахованої приблизно на понад 1 тис. дітей, коштує вже 140-160 млн грн. Це пояснюється, зокрема, зростанням вартості енергоносіїв, змінами нормативів, підвищенням заробітних плат тощо.
Мер також наголосив на необхідності уваги з боку держави до освітніх потреб прифронтових міст і громад.
«Колишній міністр освіти відверто ігнорував інтереси міста Харкова. Крім останньої підземної школи, решту ми побудували виключно за кошти міського бюджету та міжнародних партнерів, з якими домовлялися самі. Я маю надію, що новий міністр зробить висновки з цих помилок і приділятиме увагу всім прифронтовим містам і громадам», - підкреслив Ігор Терехов.