Ініціатором цієї дати стала Клініка прав тварин юридичної школи Lewis & Clark, яка запропонувала її у 2017 році. На міжнародному рівні день почали відзначати з 2020 року.
Головна мета – нагадати про загрози, з якими стикаються водні тварини. Серед ключових проблем – надмірний вилов, забруднення водойм і зміни клімату. Через недостатній рівень правового захисту ці види залишаються особливо вразливими до впливу людини.
Окремо фахівці звертають увагу на наслідки війни в Україні для водних екосистем. Зокрема, руйнування Каховського водосховища у червні 2023 року спричинило масштабні підтоплення та серйозні екологічні зміни. Це призвело до порушення природного балансу річок і втрати частини біорізноманіття.
Суттєво постраждали й мешканці Чорного моря, зокрема дельфіни Чорного моря. Від початку повномасштабної війни фіксується їх масова загибель на узбережжях кількох країн регіону. Екологи пов’язують це з шумовим впливом, забрудненням води та фізичними ушкодженнями. За оцінками спеціалістів, рахунок загиблих може йти на десятки тисяч особин.
Ця дата слугує нагадуванням про важливість збереження водних екосистем. Особливо актуальним це стає в умовах воєнних дій, які посилюють уже наявні екологічні ризики та ускладнюють відновлення природного середовища.
* * *
3 квітня відзначається веселе неофіційне свято – Всесвітній день вечірки або Всесвітній день паті, також відомий як P-Day. Незважаючи на веселий характер свята, воно було створене зі серйозними намірами. Справа в тому, що ідея організувати День паті прийшла з фантастичного роману «Політ» американської письменниці Ванни Бонта: оповідання книги закінчується зворотним відліком до 3 квітня 2000 року, коли в усьому світі має пройти масове свято, яке поєднує людство.
Цей роман вийшов друком у 1995 році, а вже 3 квітня 1996 року в США пройшов перший День вечірок, який пройшов під девізом: «Вечірка – це протилежність війни».
* * *
Міжнародний день дитячої йоги відзначають щороку 3 квітня, хоча в деяких країнах його прив’язують до першої п’ятниці місяця. Ініціативу започаткували у 2016 році, щоб звернути увагу на користь йоги для дітей.
Це свято спрямоване на популяризацію практики серед молодшого покоління. Йога допомагає розвивати гнучкість, покращує концентрацію та позитивно впливає на емоційний стан. Вона також сприяє формуванню звички до фізичної активності з раннього віку.
У сучасних умовах діти все частіше стикаються з перевантаженням, стресом і надмірним використанням гаджетів. Саме тому йога розглядається як ефективний спосіб підтримки як фізичного, так і ментального здоров’я. Вона дає змогу краще справлятися з напруженням і допомагає зосередитися.
* * *
3 квітня пов’язане не лише зі святами, а й із датами появи корисних винаходів, які змінили повсякденне життя.
Цього дня відзначають День народження кавомолки. У 1829 році англієць Джеймс Каррінгтон отримав патент на вдосконалену механічну модель. Сам пристрій призначений для подрібнення кавових зерен, однак його прототипи існували ще у XV–XVII століттях. У Європі кавомолки набули популярності разом із розвитком культури споживання кави.
Також 3 квітня пов’язують із Днем народження мобільного телефона. Саме цього дня у 1973 році інженер Мартін Купер здійснив перший дзвінок із портативного пристрою. Працюючи в Motorola, він зателефонував представнику конкуруючої лабораторії, продемонструвавши, що мобільний зв’язок став реальністю.
Ще одна дата пов’язана зі штрих-кодом. Це система графічного кодування інформації у вигляді смуг або квадратів, яка дозволяє швидко зчитувати дані про товар. Ідея з’явилася ще у 1940-х роках, а практичне використання відбулося у 1974 році в супермаркеті США, коли вперше просканували товар – жувальну гумку Wrigley chewing gum.
Ці винаходи стали частиною повсякденності, змінивши підхід до приготування напоїв, комунікації та торгівлі.
3 квітня віряни вшановують пам’ять преподобного ісповідника Микита Мидикійський, який був ігуменом Мидикійської обителі та відомий своєю стійкістю у вірі.
Цього ж дня відзначають і церковне свято на честь ікони Божої Матері «Нев’янучий Цвіт». Цей образ символізує духовну чистоту, оновлення та підтримку у складні періоди життя.
Віряни звертаються до ікони з молитвами про родинне благополуччя, зміцнення стосунків і внутрішній спокій. Її вважають покровителькою сімейного щастя: перед образом просять гармонії в домі, захисту від негараздів і душевного зцілення.
Історично цей образ мав особливе значення у родинних традиціях. Зокрема, наречених благословляли перед іконою в день весілля, вірячи, що це принесе щасливе подружнє життя. Попри поширене уявлення про «жіночу» спрямованість ікони, звертатися до неї може кожен, хто потребує підтримки та духовної рівноваги.
Також існує традиція цього дня молитися про сімейне щастя, особливо для молодих подружніх пар, які прагнуть зберегти любов і взаєморозуміння.
У народі 3 квітня відоме як Микитин день. Здавна цього дня особливу увагу приділяли воді: вшановували водойми, очищували та освячували колодязі. Вважалося, що вода має цілющу силу, тому для зміцнення здоров’я намагалися напитися з джерела.
Походження звичаїв пов’язують із давніми слов’янськими віруваннями. Цей день співвідносили з так званим Третім днем цвітіння, коли, за уявленнями предків, пробуджувалися після зими водяні духи – Водяний, русалки та інші істоти, пов’язані з водоймами. Саме тому свято мало обрядовий характер і сформувалося ще в період двовір’я.
У різних регіонах його називали по-різному: День Водяного, Водопол, Переплут або Микита Водопій. Багато звичаїв були пов’язані з рибальством. Вважалося, що перед виходом на риболовлю слід задобрити водяного духа, залишивши у воді частування – хліб, кашу або іншу їжу. Це сприймалося як знак поваги до стихії та запорука гарного улову.
За переказами, у давнину існували й більш радикальні обряди: рибалки намагалися «задобрити» водяного жертвами або дарами. В окремих місцевостях обмежувалися символічними підношеннями, наприклад, виливали у воду олію.
Також цього дня дотримувалися певних заборон. Не рекомендувалося галасувати біля водойм, щоб не розгнівити духів води. Важливо було й шанобливо ставитися до води: не забруднювати її, не кидати сміття та не робити дій, які могли б вважатися зневагою.
У 1829 році Джеймс Каррінгтон отримав патент на кавомолку.
1860 – у США відкрилася регулярна трансконтинентальна поштова служба "Поні-експрес".
1879 – Софія проголошена столицею Болгарії.
1885 – Готтліб Даймлер отримав німецький патент на одноциліндровий двигун внутрішнього згоряння з водяним охолодженням.
1918 – народився Олесь (Олександр) Гончар, український радянський письменник, понад 20 років керував Спілкою українських журналістів. Академік НАН України, він став відомим навіть на світовому рівні. 1990 року його обрали доктором літератури Альбертського університету, а 1993-го присвоїли почесне звання «Інтелектуала світу».
1924 – народився Марлон Брандо, американський актор. Він вісім разів номінувався на приз «Оскар», і таки двічі здобув почесну нагороду.
1948 – президент США Гаррі Трумен затвердив план Маршалла, за яким 17 європейським країнам, які погодилися взяти участь у проекті, протягом 4 років буде надано 13.15 млрд доларів (5% валового національного продукту США). Проект дозволить у найкоротший термін оздоровити економіку країн-учасниць. Пізніше британський історик А. Тойнбі назве план Маршалла «видатним досягненням нашого часу». СРСР від участі у проекті відмовився.
1958 – народився Алек Болдуін, американський актор. Два його брати - теж відомі кіноактори, а дружиною була знаменита Кім Бессінджер.
1961 – народився Едді Мерфі, американський комедійний кіноактор.
1968 – відбулася прем'єра фільму Стенлі Кубріка "Космічна одіссея: 2001 рік". Згодом фільм був визнаний найкращим в історії світового кіно у жанрі кінофантастики.
1968 – народився Джеймі Хьюлетт, англійський художник коміксів та дизайнер. Творець відомих образів "Танкістки" (Tank Girl) та групи Gorillaz.
1973 – було запроваджено штрих-код: спочатку у США, потім і у всьому світі. Першим товаром зі штрих-кодом була жувальна гумка Wrigley`s.
1976 – відбулося перше вручення французького "Сезара", європейського аналога "Оскара".
1982 – народилася Кобі Смолдерс, канадська актриса («Як я зустрів вашу маму», «Месники»).
1986 – народилася Аманда Байнс, американська актриса («Чого хоче дівчина», «Відмінниця легкої поведінки»).
1987 – на женевському аукціоні ювелірну колекцію герцогині Віндзорської продано за рекордну ціну – 31 380 197 фунтів стерлінгів.
1990 – над Львівською ратушею вперше в Україні офіційно піднімається синьо-жовтий прапор.
2000 – найбагатша людина планети Білл Гейтс через різке падіння акцій «Майкрософта» втрачає 12 млрд доларів, при цьому встановлюючи рекорд – його статки зменшувалися на 4.7 млн на секунду.
2007 – французький швидкісний електропоїзд V150 встановив новий рекорд швидкості для пасажирських поїздів – 574,8 км/год.
2017 – стався теракт-вибух у Петербурзькому метро, внаслідок якого загинуло 14 людей, поранено 45 та постраждали понад 50 осіб.
Володимир, Кирило, Серафим, Хома, Яків.