1 січня: яке сьогодні свято, прикмети, традиції та заборони дня

01.01.2026  07:30
Щорічний День миру 1 січня 1967 року встановив римський папа Павло VI (у католиків він називається День всесвітніх молитов за мир).



Світ на Землі, ослаблення напруженості у міжнародних та міждержавних відносинах – це основні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих.

17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним. Загальне гасло Всесвітнього дня світу таке: «Пробач, і ти здобудеш світ».

***

Звичай святкувати Новий рік існував вже у Стародавній Месопотамії у третьому тисячолітті до нашої ери. На думку вчених, перший новий рік відсвяткували у третьому тисячолітті до нашої ери. Традиція святкування Нового року була пов'язана з тим, що всі землеробські роботи розпочиналися наприкінці березня, після того, як прибувала вода у Тигрі та Євфраті. Протягом 12 днів ходами, карнавалами, маскарадами було ознаменовано цю подію. Під час свята заборонялося працювати та вершити суди.

Поступово звичай святкувати Новий рік набував все більшого розмаху – іудеї, які перебували у вавилонському полоні, запозичили цю традицію, від них вона перейшла до греків, а вже від греків – до народів Західної Європи. Коли Юлій Цезар запровадив новий календар (зараз його називають Юліанським), першим днем нового року почали вважати перший день січня. Римляни цього дня приносили жертви дволикому богу Янусу і розпочинали цього дня великі заходи, вважаючи перший день року сприятливим для будь-яких починань.

У XVI столітті світ перейшов на григоріанський календар, який на два тижні випереджає юліанський, тож святкування змістили. А ось традиції залишилися незмінними і люди так само обдаровують близьких подарунками і загадують бажання у новорічну ніч з надією, що їх допоможуть втілити в життя вищі сили.

***

1 січня відзначають День взяття зобов’язань – неофіційне щорічне свято, започатковане у 1960 році та приурочене до початку Нового року, коли люди публічно або особисто беруть на себе обіцянки й зобов’язання перед близькими чи самими собою, підкреслюючи готовність дотримуватися слова, зміцнювати довіру у стосунках, ставити інтереси інших вище власних і наполегливо рухатися до поставлених цілей навіть у складні періоди життя.

***

Щороку в багатьох країнах 1 січня відзначають неофіційне свято – Міжнародний день похмілля. Це свято стало популярним як іронічна подія, що супроводжує новорічні святкування. Воно присвячене відновленню після бурхливих зустрічей Нового року, коли люди часто розслабляються та дозволяють собі більше, ніж зазвичай.

Православні свята та прикмети дня

За Новоюліанським календарем, на який Православна церква України перейшла 1 вересня 2023 року, сьогодні українські віряни вшановують святого Василя Великого.

За Юліанським календарем, 1 січня Православна церква вшановує пам’ять преподобного Іллі Муромця.

1 січня православна церква відзначає Обрізання Господнє та вшановує пам’ять святителя Василя Великого – архієпископа Кесарії Каппадокійської. За юліанським календарем це свято святкуватимуть 14 січня.

У цей день віряни звертаються з молитвами до святителя Василя Великого, просячи захисту від бід, хвороб і зла. Вважається, що святий допомагає знайти душевний спокій і є покровителем учнів.

У народній традиції 1 січня відоме як день Василя. За народними повір’ями, 1 січня першим до оселі має зайти чоловік, бажано світловолосий – тоді рік обіцяє бути щасливим, заможним і вдалим.

Свято прийнято проводити в колі родини та близьких – за спільним столом бажають здоров’я, добра і миру, просять вибачення та відпускають образи. Головною стравою вважається свинина, адже святого шанують як покровителя домашньої худоби. Доброю справою цього дня вважається допомога нужденним – за віруваннями, милосердя очищає душу.

Однією з основних традицій є посівання. Хлопчики та підлітки ходять по домівках, засіваючи зерном і бажаючи господарям достатку. Зерно не вимітають – його збирають, зберігають як оберіг і навесні використовують під час посіву. Також у цей день заведено загадувати бажання.

У церковне свято 1 січня не рекомендується лаятися, сваритися, лихословити, злитися чи бажати зла іншим. Вважається, що слова і думки цього дня мають особливу силу та повертаються до людини.

Церква і народні вірування не радять лінуватися, відмовляти в допомозі чи примиренні. Також не схвалюється надмірне вживання алкоголю та переїдання.

За народними прикметами, 1 січня не варто робити генеральне прибирання і виносити сміття, щоб не втратити добробут. Не рекомендується давати і брати гроші в борг, рахувати дрібні гроші чи вирішувати фінансові питання. День радять починати рано – довгий сон вважається поганою прикметою. Також не слід одягати старий або зношений одяг, аби не перешкодити позитивним змінам у новому році.

Також цього дня

154 року до н. е. у Стародавньому Римі день початку річного консульства було перенесено на 1 січня.

1622 – Папською канцелярією було прийнято рішення вважати початком року 1 січня (раніше рік розпочинався 25 березня).

1801 – відкрито астероїд Церера, пізніше визнаний карликовою планетою

1863 – народився П'єр де Кубертен, родоначальник сучасних Олімпійських ігор.

1895 – народився Джон Едгар Гувер, американський політичний діяч, директор ФБР США.

1907 – управління Курсько-Харково-Севастопольської та Харково-Миколаївської залізниць об'єднані в одну установу – управління Південних залізниць.

1919 – народився Джером Девід Селінджер, американський письменник («Над прірвою у житі»).

1939 – народилася Мішель Мерсьє, французька актриса та невгамовна Анжеліка.

1970 – почалася епоха Unix.

1982 – у Стокгольмі відбувся останній концерт гурту «ABBA».

1983 – ARPANET змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що призвело до появи сучасного Інтернету.

1988 – народилася Холлі Грейнджер, англійська актриса («Борджіа», «Спаркхаус», «Робін Гуд»).

1993 – Чехословаччина розділилася на Чехію та Словаччину.

1999 – євро запроваджено у безготівкових розрахунках.

2002 – євро запроваджено у готівкових розрахунках.

2004 – в Україні батьки отримали право надавати дітям два і більше імен.

2007 – до складу Європейського союзу увійшли Болгарія та Румунія. Болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєднуючись до 20 інших мов).

2007 – Словенія увійшла до зони євро.

2008 – Мальта та Кіпр увійшли до зони євро.

2009 – Словаччина увійшла до зони євро.

2011 – Естонія увійшла до зони євро.

2014 – Латвія увійшла до зони євро.

2015 – Литва увійшла до зони євро.

2017 – Антоніу Гутерреш вступив на посаду Генерального секретаря ООН.

Іменини відзначають:

Богдан, Василь, В’ячеслав, Григорій, Емілія, Єремій, Іван, Михайло, Микола, Олександр, Петро, Платон, Трохим, Яків, Ян.