15 серпня професійне свято відзначають археологи — люди, які вивчають наше минуле, проводячи розкопки та знаходячи артефакти існування давніх цивілізацій.
На всьому пострадянському просторі свято отримало офіційний статус лише в Україні – у 2008 році.
За однією з версій, традиція свята походить від експедиції 40-50-х років, керованої археологом-трипіллязнавцем - Т. С. Пассек, день народження якої 15 серпня.
Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року віряни ПЦУ та УГКЦ святкують більшість церковних свят на 13 днів раніше. Стосується це й Успіння Пресвятої Богородиці, яке раніше припадало на 28 серпня, а тепер святкується 15 серпня. Віряни йдуть до церкви, щоб звернутися до Матері Божої з різними молитвами та проханнями, а ще освячують колоски і квіти.
Цього дня завершується двотижневий Успенський піст. За давнім звичаєм віряни накривають святковий стіл та проводять час у колі сім’ї, вшановуючи одне з найважливіших християнських свят.
У давнину після Успіння Пресвятої Богородиці дівчата більше не виконували важких фізичних робіт, а з цього часу починався період весіль. На свято віряни відвідували храм, ставили свічки біля ікони Божої Матері та молилися за здоров’я рідних. Після служби поверталися додому й влаштовували багатий обід.
У народі казали: «Якщо з Успіння не встигнеш придивитися – зиму в дівках просидиш». Дівчата починали звертати увагу на потенційних наречених, але сватів засилали лише через два тижні після свята.
Селяни намагалися засіяти озимі культури за три дні до Успіння або через три дні після нього. Сам день у народі називали «Степан Сіновал» – до цього часу вже завершували косити траву та ховали сіно в сінники, щоб уберегти його від дощів.
Існувала й ще одна традиція – усією родиною збирати квіти й трави для «Степанового вінка». Він мав складатися з дванадцяти рослин, серед яких – м’ята, пижма, конюшина, полин, ромашка. Вінок вішали в «червоному кутку» хати, вірячи, що він зберігає силу духу полів. Коли хтось хворів, господиня заварювала кілька трав із вінка, вважаючи, що він зберігає цілющі властивості до 10 квітня.
Традиція забороняє в цей день працювати – і вдома, і на городі. Радять провести його в тиші та спокої, уникаючи фізичних навантажень.
Не можна користуватися колючими та ріжучими предметами: шити, в’язати, вишивати, робити манікюр чи стригтися. Не можна кривдити тварин, особливо коней. Також не рекомендується будувати далекі плани, сваритися чи з’ясовувати стосунки.
15 серпня заборонено:
У народі вірили: «Яка погода на Успіння Богородиці – такою буде й осінь».
У 1498 році під час свого третього плавання Христофор Колумб відкрив Гренаду.
1519 – на місці індіанського рибальського села засновано місто Панама, назва якого в перекладі означає «багато риби».
1534 – у Парижі іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою було засновано Товариство Ісуса, відоме згодом як чернечий Орден єзуїтів.
1659 – у Харкові відкрився перший щорічний ярмарок. Називалася вона Успенською та проходила на Миколаївській площі (нині пл. Конституції). Задовго до її відкриття всю площу забудовували тимчасовими дерев'яними лавками та балаганами. Успенський ярмарок був хіба що перевалочним пунктом, звідки сільськогосподарські продукти півдня Росії йшли у центральні промислові райони країни, а вироби центральних промислових районів і півночі – на південь. У 40-50-х роках XIX століття Успенський ярмарок став одним з найзначніших у країні.
1769 – народився Наполеон I Бонапарт, французький імператор.
1771 – народився Вальтер Скотт, шотландський письменник, автор романтичної саги про лицаря Айвенго.
1843 – У Копенгагені відкрито парк атракціонів Тіволі. Зараз парк є одним з найбільш відвідуваних у Скандинавії та третім у Європі, поступаючись паризькому Діснейленду та німецькому Європа-парку.
1848 – Уолдо Хенчетт із міста Сіракьюс (штат Нью-Йорк) запатентував найжахливішу в історії знаряддя тортур – зуболікарське крісло.
1877 - Томас Едісон написав листа президенту телеграфної компанії Піттсбурга, в якому доводив, що найкращим варіантом привітання при спілкуванні по телефону є слово "hello", яке у нас трансформувалося в "алло". Винахідник телефону Александер Белл пропонував свій варіант - слово ahoy, що використовується при зустрічі кораблів.
1892 – народився Луї де Бройль, французький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, Нобелівський лауреат.
1932 – під час розкопок у Ватикані було виявлено давньоримську «Тріумфальну дорогу».
1944 – народився Джанфранко Ферре, італійський модельєр.
1972 – народився Бен Еффлек, американський актор («Перл-Харбор», «Армагеддон», «Дівчина з Джерсі») та режисер («Місто злодіїв»).
1978 – народилася Лілія Подкопаєва, гордість вітчизняної гімнастики, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті.
1997 – в Україні засновано орден княгині Ольги.
2012 – помер Гаррі Гаррісон, американський письменник-фантаст, творець фантастичних серій "Сталевий щур", "Світ смерті", "Едем", "Білл, герой галактики" та інших.
за Новоюліанським календарем: Василь, Максим, Марія, Матвій, Олександр, Федір.
за Юліанським календарем: Василь, Іван, Кирило, Платон, Роман, Степан, Тарас, Федір.